Забудова горища

Першою операцією є визначення лінії забудови горища. Це можна зробити за допомогою лазерного рівня. Місце облицювання визначаємо на фронтонних і колінних стінах.

Під профілі UD 30 слід приклеїти ущільнювальну стрічку, яка значно покращить акустичну ізоляційну здатність облицювання, що будується.

Прикладати профілі у визначеному місці і закріплювати до стін за допомогою дюбелів або гвинтів на відстані 80 см один від одного.

Потім визначити на кроквах та затяжках місця монтажу підвісок типу ES або плоских типу L. Максимальна відстань між підвісками не повинна перевищувати 50 см, якщо необхідно встановлювати плити перпендикулярно до конструкції забудови з профілів CD 60.

Під час монтажу гіпсокартонних плит в паралельному напрямку ця відстань не повинна перевищувати 40 см. 

Крайні підвіски можуть бути розміщені на відстані не більше 50 см від стін.

Тип і вид застосованої підвіски підбирається залежно від висоти, на яку повинна бути опущена конструкція забудови горища відносно конструкції даху.

Наступна таблиця показує максимальну відстань, на яку можна віддалити конструкцію забудови від конструкції даху при застосуванні окремих підвісок.

У визначених місцях закрутити до торця крокви підвіски ES або ES плюс за допомогою двох шурупів для деревини мін. ɸ 3,5 мм х 35 мм. Довжина плечей підвіски становить від 60 мм до 125 мм.

У випадку плоских підвісок типу L, так званих „ грибкових ” їх слід прикрутити у визначених місцях з бічної сторони крокви двома шурупами для деревини мін. ɸ 3,5 мм х 35 мм. Ці підвіски повинні бути прикручені точно у відповідності з визначеною площиною забудови. За допомогою плоских підвісок L-350 можна опустити конструкцію до 30 см і заповнити її додатковим шаром ізоляційного матеріалу.

Розмістити термічну ізоляцію між елементами конструкції даху і у просторі між конструкцією даху та майбутньою конструкцією забудови. Розміщення термічної ізоляції шарами підвищує термічну ізоляційну здатність даху та значно обмежує витрати тепла через термічні містки, які виникають на кроквах та інших елементах дерев’яної конструкції.

Конструкцію забудови виконати з профілів CD 60. У випадку застосування підвісок типу ES встановити профілі CD 60 поміж плечі підвісок і просунути у профіль UD 30.

Після вирівнювання профілів з'єднати їх з плечима підвісок за допомогою саморізів для металу ɸ 3,5 мм х 9,5 мм, що називаються „ блохами ”. Прикрутити їх по 2 шт. з кожної сторони з'єднання. У нашій забудові гіпсокартонні плити будуть прикручені перпендикулярно до профілів, томі відстань між профілями CD 60 не буде перевищувати 50 см.

У випадку застосування плоских підвісок типу L, так званих „ грибків ” встановити профілі на вирівняні підвіски і просунути в профілі UD 30.

Профілі CD 60 можна продовжувати за допомогою поздовжніх з’єднувачів. Поздовжній з'єднувач слід встановити в кінці з'єднуваних профілів, а потім поєднати їх саморізами для металу ɸ 3,5 мм х 9,5 мм. Прикрутити їх по 2 шт. з кожної сторони з'єднуваних профілів. Якщо продовжуються профілі у сусідніх рядах, місця їх з'єднання повинні бути віддалені одне від одного принаймні на 100 см.

У місці контакту стику скосу забудови з горизонтальною площиною крайні профілі розмістити один біля одного. У цьому місці встановити еластичний профіль Flex, який зробить це з'єднання міцнішим і дозволить уникнути тріщин на стику цих площин. Профіль прикрутити за допомогою саморізів для металу ɸ 3,5 мм х 9,5 мм, а потім викрутити їх у момент монтажу плити.

Після вирівнювання конструкції встановити пароізоляцію шляхом приклеювання плівки до профілів за допомогою двосторонньої клейкої стрічки. Відповідними стрічками ущільнити з’єднання плівки.

Обрізуємо гіпсокартонні плити до необхідного розміру. Мінімальна товщина плит, що встановлюються на горищі, становить 12,5 мм. Прикрутити плити перпендикулярно до профілів таким чином, щоб їх короткі краї опиралися на профілях. Прикручувати їх виключно до профілів CD 60 та профілів Flex.

Плити у сусідньому ряду слід встановити таким чином, щоб з'єднання між короткими краями бути зміщені одне відносно одного на 40 см.

Короткі краї гіпсокартонних плит, що стикаються між собою, повинні бути окантовані під кутом бл. 45 градусів на 2/3 товщини плити.

Максимальна відстань між саморізами не повинна перевищувати 17 мм, а їх довжина повинна бути на 10 мм більша від загальної товщини плит, що прикручуються. У випадку гіпсокартонних плит товщиною 12,5 мм застосовувати саморізи ɸ 3,5 мм х 25 мм.

На з'єднання плит нанести конструкційну шпаклювальну масу Norgips на поверхню шириною бл. 10 см. Після висихання повторно зашпаклювати шов та місця прикручування плит за допомогою саморізів.

Потім на з'єднання плит нанести фінішний шар шпаклювальної маси Norgips на поверхню шириною бл. 20-25 см і зашпаклювати місця розміщення саморізів. Після висихання шліфувати надлишок маси з метою отримання рівної і гладкої поверхні.

Потім впаюємо в неї армовану стрічку з паперу або скловолокна.

Після висихання повторно зашпаклювати шов та місця прикручування плит за допомогою саморізів.

Окантовані з'єднання зволожити водою і заповнити шпаклювальною конструкційною масою Norgips.

Після висихання нанести наступний шар шпаклювальної маси, а потім впаяти армовану стрічку з паперу або скловолокна.

Таким чином досягається конструкційний шар швів, визначений як рівень шпаклювання Q1.

Цей рівень називається Q2 і є стандартним, оскільки відповідає естетичним вимогам, що найчастіше ставляться щодо поверхонь з гіпсокартонних плит.

Для отримання повністю рівномірної площини на поверхню плит нанести тонкий шар фінішної шпаклювальної маси Norgips. Після висихання шпаклювати поверхню для отримання рівної і гладкої площини. Цей рівень шпаклювання визначається як Q3.

За допомогою технології компанії Norgips ми будуємо легко та швидко облицювання горищ, гладка та естетична поверхня яких має високу акустичну ізоляційну здатність та забезпечує протипожежну безпеку.